≤сторична дов≥дка про ял≥вщину
ял≥вщина Ц ≥сторична м≥сцев≥сть в п≥вн≥чно-сх≥дн≥й частин≥ м≥ста.

Ќа територ≥њ ял≥вщини знайден≥ поселенн¤:

епохи бронзи (≤≤ тис. до н.е.);

раннього зал≥за (VII Ц IV ст. до н.е.);

кињвського типу (III Ц V ст.);

волинцевсько-кињвського типу (VIII Ц IX ст.)

давньоруське (IX Ц XIII ст.)

ѕрот¤гом стол≥ть ял≥вщина справедливо вважалась:

перлиною м≥ста;

њњ леген¤ми;

прекрасним м≥сцем в≥дпочинку;

джерелом натхненн¤;

в≥дкритою книгою природи дл¤ вивченн¤ њњ таЇмниць;

живою субстанц≥Їю (що обер≥гаЇ, л≥куЇ, надихаЇ), ¤ка несе позитивний енергетичний зар¤д м≥сту та його мешканц¤м.

¬ VII ¬ипуску Дѕраць „ерн≥г≥вськоњ губернськоњ арх≥вноњ ком≥с≥њФ перше згадуванн¤ про ял≥вщину датуЇтьс¤ 1672 роком (XVII стол≥тт¤).

Ќа основ≥ висновк≥в пров≥дних спец≥ал≥ст≥в  ињвського в≥дд≥ленн¤ ≤мператорського “ехнолог≥чного товариства 4 липн¤ 1879 року м≥ська дума постановила подати в м≥ський водопров≥д воду з ял≥вщини. « тих п≥р в ял≥вщин≥ ≥снують насосн≥ станц≥њ дл¤ подач≥ води з артез≥анських свердловин.

¬ 90-их роках XIX стол≥тт¤ в ял≥вщин≥ були висаджен≥ сосна, дуб, ¤лина, ≥рга, береза, черемха та багато ≥нших дерев, чагарник≥в та рослин.

1945 р≥к Ц органами м≥сцевого управл≥нн¤ п≥дтримана ≥н≥ц≥атива громадськост≥ про орган≥зац≥ю ботан≥чного саду в ял≥вщин≥.

1946 р≥к Ц площа саду складала 170 га ≥ нараховувала:

480 вид≥в рослин;

720 сорт≥в декоративних рослин;

3 в≥дд≥ли:

1) флори ≥ культурноњ рослинност≥,

2) ≥нтродукц≥њ та акл≥матизац≥њ рослин,

3) дендролог≥њ, плод≥вництва ≥ розведенн¤ кв≥т≥в.

1956 р≥к Ц „ерн≥г≥вський ботан≥чний сад був Їдиним науково-досл≥дницьким закладом такого спр¤муванн¤ на Ћ≥вобережному пол≥сс≥. Ѕули розбит≥ липова, березова, горобинова, катальпова, туЇва та ≥нш≥ ландшафтн≥ композиц≥њ. «а 1956 р≥к було реал≥зовано 453 тис. декоративних, плодово-¤г≥дних та деревовидно-чагарникових рослин.

1957 р≥к Ц „ерн≥г≥вський ботан≥чний сад був обТЇднаний з господарством Д«еленбудФ м.„ерн≥гова. ѕ≥д час очистки майданчика п≥д буд≥вництво м≥ських л≥карень були вирубан≥ сосна ¬еймутова, сосна чорна, птел≥¤, тюльпанове дерево та ≥нш≥ екзотичн≥ дерева. 7,2 га з екзотичними рослинами отримали статус заказника м≥сцевого значенн¤.

1972 р≥к Ц ял≥вщина стаЇ памТ¤ткою садово-паркового мистецтва. ѕлоща заказника складаЇ 8,3 га.

¬ 70 Ц 80-их роках XX стол≥тт¤ на територ≥њ ял≥вщини в≥дкритий п≥онерський таб≥р Д—упутникФ.

¬ 90-т≥ роки XX стол≥тт¤ територ≥¤ п≥онерського табору Д—упутникФ перетворилас¤ в престижний м≥крорайон, ¤кий зветьс¤ в народ≥ ДтеремкамиФ. ѕри буд≥вництв≥ приватних котедж≥в л≥сопарку була нанесена значна еколог≥чна шкода вирубкою дерев, знищенн¤м вид≥в природноњ флори та фауни ц≥Їњ м≥сцевост≥, а також пост≥йним забрудненн¤м околиць та самого л≥су буд≥вельним см≥тт¤м.

ѕоступово зникли представники австрал≥йськоњ флори, знищено тюльпанове дерево, б≥льш≥сть вид≥в можевельник≥в, б≥ота. «≥ 160 вид≥в дерев, чагарник≥в та трав вих≥дц≥в з япон≥њ, јвстрал≥њ, ѕ≥вн≥чноњ јмерики залишились жалюг≥дн≥ залишки, або зовс≥м н≥чого.

Ќа жаль, на сучасному етап≥ природоохоронний статус